§ TURTLE NEWS: [FOREST] Грибників на відстріл

Уже скоро прості українці не матимуть жодного права навіть зайти в ліс

Товстосуми, як лісові мавки, масово заселяють українські ліси. Та якщо міфологічні істоти лишень гіпотетично могли якось нашкодити, оскільки були продуктом народної уяви і вселяли тільки страх, то нинішні поселенці, огороджуючи (!) народне багатство чималими парканами, можуть надавати стусанів норовливим грибникам чи просто тим, хто хоче відпочити, або ще гірше - почати стрільбу із рушниць.

Грубо кажучи, ліс - тепер їхня приватна територія. Можновладці, яким український народ доручив розпоряджатися своїм національним багатством, у цьому випадку лісовим фондом, просто розділили його поміж «вибраними», навіть не питаючи дозволу в справжнього господаря. Цікаво, що б зробив той же багатий дядько з найнятим працівником, якби той віддав усі без винятку його заощадження для потреб, наприклад, фонду, що опікується червонокнижними тваринами? Не складно передбачити. Такого «марнотратника» довго б шукали в тому ж Брюховицькому лісі, який нині в прямому значенні так шматують.

Щонайгірше, ця рекреаційна територія не є винятком. Верховна Рада внесеними змінами у Лісовий кодекс, які підписав президент Віктор Ющенко 2006 року, дала зелене світло бузувірам. Відтоді всі ліси України безупинно атакують ті, для кого найвища природна гармонія - зелене шелестіння у власних кишенях.

Узаконений грабіж

Про зміни 2006 року до Лісового кодексу сказано вже надто багато. Антинародний закон, антиконституційний, бандитський. Словом, як тільки не називали нововведення. Проте це чомусь досі не посприяло його коригуванню.

Варто нагадати, що родзинкою тих змін стала норма: «тимчасове користування лісами». Можна лише позаздрити такій наполегливості народних обранців, які, не зумівши протягнути закон, який дозволяє приватизувати ліси, не опустили руки і придумали таке поняття, як довгострокове користування лісами – від 1 до 50 років та короткострокове – до 1 року відповідно.

Не забули наділити новоспечених господарів чималими повноваженнями. Ну як господарювати півстоліття, постійно себе обмежуючи? Потрібно владарювати з широким розмахом. Звідти і такі чудові підпункти: право (!) самостійно господарювати в лісах; виняткове право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену продукцію та доходи від її реалізації. А ще право будувати житлові будинки та всілякі споруди, потрібні для ведення лісового господарства.

Маразм міцнішає з правами лісокористувачів, себто Держлісгоспу та обласних об'єднань, які займаються веденням лісового господарства. Так от, державні лісівники мають право забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей тощо.

Невелике роз'яснення: користувач – рубає і продає, держава – відтворює і дбає за продуктивність лісових насаджень. Хто збагачується? Навіть примітивно мислячи, здогадатись не складно.

Поправки депутатів багаті на такі витонченості. От іще одна фішка - користувач, себто, багатий пан, має право на відшкодування збитків. А тут уже можна потрактувати, як душа забажає. Вирубування лісу може взагалі сходити з рук, і за неї навіть нічого не треба платити. Варто лише сказати, що якісь нехороші люди вирубали. Звідти подвійна вигода користувача – деревину можна потайки вигідно продати та ще й отримати компенсацію від держави за «завдані господарству збитки».

Незважаючи на те, що згідно з поправленим Лісовим кодексом довгострокове користування передбачає використання лісових ділянок для багатьох цілей, зосередимось на двох: освітньо-виховній та науково-дослідній. Знаючі люди кажуть, що потрібно довго з лупою в лісі шукати того, хто взяв би ліс під таку справу.

Й справді, «Погляд» довго вишукував, хто займається таким благим ділом. Вдалося знайти лише один епізод. У Канівському районі Черкаська ОДА в оренду на 49 років приватним компаніям передала 16 га лісу (!) для «вивчення польоту комарів і комах». Орендарі мали сплачувати 37 грн орендної плати на рік за гектар. Глибокі дослідження в галузі науки перервала перевірка, яка, як обіцяють правоохоронці, обернеться для «науковців» і тим, хто їм сприяв, кримінальною справою. Ото, власне, і все.

З усього наведеного вище (ретельно прописаного права постійних та тимчасових користувачів) постає і закономірне питання. А яке тоді має право в лісі простий українець? Тут халепа. У своїх поправках депутати цей пункт «забули» прописати. Відповідно, користувач, якому віддали на 50 років (!) народний ліс, має повне право туди народ не впустити. Зрештою, в Україні, зокрема на Львівщині, зафіксовані непоодинокі факти, коли простих людей силою витурюють з лісу.

Право народу? Начхати…

Хоч якось виправити ситуацію міг би закон, який би встановлював відповідальність за незаконне обмеження вільного доступу громадян до лісів. Справді, такий законопроект з'явився у парламенті, однак 12 травня цього року його успішно поховали. Народні обранці спершу відмовились застосовувати прописані законопроектом санкції проти користувачів, а опісля скерувати документ на повторне перше читання.

«За» проголосували лише 137 депутатів. Цікаво було б почути думку інших трьохсот парламентарів. Однак тут без варіантів. Або їм глибоко начхати на народ, або рука не піднялась урізати уже свої права. Зрештою, в цьому випадку одне не заперечує інше, а радше його доповнює.

Досі не відгукнувся на проблему Віктор Янукович. Він мав би відреагувати на звернення львівських науковців, громадських та політичних діячів Львівщини, які просять визначити закон неконституційним, скасувати всі рішення, які стосуються передачі лісових ділянок у користування і негайно накласти на такі рішення мораторій. Послання особисто мав передати в руки гаранта Львівський губернатор Василь Горбаль. За інформацією «Погляду», станом на вчорашній день відповіді з Києва ще не було.

Афери на-гора

«Погляду» також стало відомо, що на Львівщині розпорядженням голови ЛОДА уже сформовано міжвідомчу антикорупційну комісію, яку очолив перший заступник губернатора Мирон Янків. Новоспечений представник цієї комісії – Віра Лясковська, голова постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою ЛМР, член ГО «Спільнота» у коментарі «Погляду» розповіла, що перше, чим займеться комісія – опрацює всі справи, які стосуються передачі лісів у користування. Це стосується і Брюховицьких лісів.

До речі, новий їх статус – селекційно-насіннєвий центр. При цьому лікувальні, рекреаційні функції, які цей ліс виконував, теж ніхто не відміняв. Так от, лише деякі факти. Двоє осіб розпорядженням голови ЛОДА від 2 червня 2008 року (документ підписав перший заступник голови ЛОДА Валерій П'ятак) отримали у Брюховицькому лісництві дві ділянки 0,4 та 0,25 га відповідно у довготермінову оренду на 49 років для «рекреаційних цілей». Такий собі пан З., отримавши 0,25 га від губернатора, звернувся ще й в селищну раду Брюхович і одностайним рішенням депутатів отримав іще 0,15 га в цьому ж лісовому квадраті під житлове будівництво. Була б іще третя інстанція, яка так безперешкодно роздає ліс, то чоловічок, певно, і там випросив би для себе шматок.

Важливо, що другу ділянку  - 0,15 га - вилучили з володінь Держлісгоспу, яке безапеляційно погодилось на це. Маленький нюанс, Брюховицькі ліси, зважаючи на свій високий статус, може вилучати тільки Кабінет міністрів для особливо-важливих суспільних потреб. «Це кримінал, який не влізає в жодні рамки, - зазначила Віра Лясковська. – Тут навіть морального права не мали віддати територію селекційно-насіннєвого центру в приватні руки. Прокуратура, а пізніше міліція після перевірок встановили, що жодних порушень немає. А паркан навколо уже 0,4 га (власник встиг залити фундамент і поставити залізні стовпці) – не капітальна споруда, оскільки глибина фундаменту не сягає 80 см. Це якась точно єресь… Когось в цій справі таки треба судити і садити…»

Віра Лясковська таку лояльність правоохоронних органів до пана З. пояснює тим, що він дотичний до міліції і вже попросила начальника обласного управління міліції пана Цимбалюка перевірити цю інформацію.

Інша справа, яка так цікавить Віру Лясковську, пов'язана з територією колишніх артилерійських складів у Брюховичах. Уже минув рік відтоді, як звідти вивезли останній снаряд, випили успішно шампанське і далі – тиша. Депутат розповіла, що самі склади, будівлю командування, що перебувають на цій території успішно встигли продати. Ціна питання – 2 млн 300 тис. грн. «Неможливо навіть дізнатися, хто став власником тих напівзруйнованих кагалів, - зазначила Віра Лясковська. – Зараз затишшя. Певно, чекають моменту, щоби підкласти потрібний закон і вся ця територія, а це 165 га, вислизне від законного власника – міської ради. Міській раді потрібно бити в усі дзвони, а не сидіти склавши руки».

Прагне Віра Лясковська витягти на-гора усі договори, які були підписані з новими користувачами і які так ретельно ховають від загалу. «Хочу побачити угоди тих, хто вже почав стріляти собак і погрожувати розправою мешканцям Старосамбірського району. Ділки в селян лише в цьому гірському районі відібрали 40 тис. га мисливських угідь і лякають озброєною охороною, - зазначила депутат. – Як таке може бути: губернатор одним розчерком пера роздає ліси пузатим дядькам, щоб будували віллу з альтаночками, селищні ради – іншим. Це групове ґвалтування природи, за яке треба судити. Талановитого вченого, інженера-лісівника Андрія П'ясецького гестапівці 1941 року розстріляли на схилі Куртумівської гори за те, що він не допустив вирубки трохи більше 20 га того ж таки унікального лісу поблизу Львова. Людина життя віддала, розуміючи, наскільки важить це природне творіння для нашого життя, здоров'я наших дітей, майбутнього покоління. А тут сотні гектарів нищать безкарно. І допомагає цьому держава, прийнявши закон проти свого народу. Це державний бандитизм».

Андрій Горуна, Соломія Довгань

Коментар для «Погляду»:

Дмитро СКРИЛЬНІКОВ, адвокат Бюро екологічних розслідувань:

«Зрозуміло, що прийняті зміни до Лісового кодексу – лише попередній крок. Можновладці «застовпили» за собою певні території на 49 років із надією їх привласнити. Принаймні зараз вони мають першочергове право на приватизацію. Зважаючи на довгий термін користування, поводяться вільно – будують котеджі, огороджують територію парканом, чим обмежують конституційні права простих українців. До речі, нинішні технології дозволяють будувати будинки без фундаментів, тож їхні вілли – тимчасова споруда, яка в жодному кадастрі не числиться. Зміни до Кодексу аргументували тим, що відкриватимуть санаторії, рекреаційні установи. Вийшло так, що власник лісової ділянки побудував біля котеджу сауну і це розцінюється, як рекреаційна установа. За нашим моніторингом, явище захоплення лісів набрало неймовірно великих масштабів і охопило практично всю Україну. Скільки лісів відійшло у користування, складно сказати, оскільки все відбувається тишком-нишком. Фіксують щось лише лісгоспи, натомість жодної згадки в земельному кадастрі, оскільки змінами депутати зуміли відірвати ліс від землі. Чиновники окремо пишуть «земельна», а окремо «лісова» ділянка. Для прикладу, в ЛОР узагалі – земельно-лісова. Ці та інші правові колізії в подальшому можуть лише зіграти на користь тих, хто захоплює. Якщо зараз промовчати, то ліс незадовго буде практично неможливо повернути».