У заповіднику на Буковині виявили вирубку лісу на 3,3 млн грн

 Незаконну вирубку лісу виявили у заповіднику «Зубровиця», що підпорядковується Путильському лісгоспу

Чиновників держлісгоспу у Чернівецькій області викрили на вирубці й продажі деревини із заповідного фонду. Незаконну вирубку виявили у заповіднику «Зубровиця», що підпорядковується Путильському лісгоспу. За підрахунками СБУ, збитки від такої діяльності становлять 3,3 млн грн. Правопорушники планували вивезти з України деревину, використовуючи підроблені документи, проте схему експорту лісу із заповідної зони викрила СБУ спільно з поліцейськими. Про це в четвер, 19 серпня, повідомила прес-служба СБУ в Чернівецькій області.

Щоб експортувати деревину, зловмисники подали до управління лісового господарства підроблені товаро-транспортні накладні. Використавши фіктивні документи, вони отримали сертифікати про нібито легальне походження лісодеревини та виготовлених з неї пиломатеріалів. Таким чином правопорушники планували вивезти з України понад 500 кубів деревини.

«Природньому середовищу регіону завдали збитки на суму понад 3,3 млн грн. Організаторами вирубки були службові особи одного із держлісгоспів регіону, місцеві підприємці, а також митний брокер. Правоохоронці провели 14 обшуків у Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства, приміщеннях держлісгоспів, на пилорамах і за місцями мешкання учасників схеми», – йдеться у повідомленні прес-служби СБУ.

Колишньому керівнику державного лісогосподарського підприємства оголосили про підозру. Йому інкримінують перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Наразі тривають слідчі дії.

https://zaxid.net/u_zapovidniku_na_bukovini_viyavili_virubku_lisu_na_33_mln_grn_n1524570

Найбільший штучний ліс у світі висаджений на Херсонщині (ВІДЕО)

Олешківський ліс у Херсонській області – це найбільший штучний ліс у світі. Його висадили жителі Херсонщини, щоб зупинити експансію Олешківських пісків.

Про це повідомили у пресслужбі Херсонської обласної державної адміністрації.

Зазначається, що у своєрідному «букеті» лісового масиву поєдналися 12 видів сосен: гірська, чорна, жовта, китайська, приморська та інші.

Загальна площа лісу становить понад 100 тис. гектарів, і він давно став улюбленим місцем відпочинку для тисяч херсонців та туристів.

Олешківський ліс часто називають новою Гілеєю. Лісисту місцевість у Скіфії згадував в описах Ольвії давньогрецький історик Геродот. Саме тут, за легендами, знайшов своє кохання улюблений герой стародавніх греків Геракл, а його союз зі Змієдівою поклав початок скіфських племен.

Лісовий масив давно став улюбленим місцем відпочинку для жителів Херсонщини та навіть сусідньої Миколаївщини.

Нагадаємо, на місці спаленого лісу на Житомирщині висадять нові дерева.

Окрім того, у Карпатах вже висадили понад 2 мільйони дерев.

Як ми повідомляли раніше, на Черкащині висадять мільйон дубів і сосен.

Головне фото: khoda.gov.ua.

https://shotam.info/naybil-shyy-shtuchnyy-lis-u-sviti-vysadzhenyy-na-khersonshchyni-video/

WWF сколихнула весь світ заявою. Такою масовою вирубка лісів в Україні була лише після війни

DCIM100MEDIADJI_0658.JPG

Україна гостро потребує нової лісової політики.

Про це в матеріалі, опублікованому у виданні Українська правда, заявили експерти Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund forNature – WWF).

За словами екологів, кількість вирубок лісу в Україні значно зросла за останні 30 років. При цьому вирубка лісів відбувається там, де її бути не має. Також в Україні недостатньо можливостей для впливу громадськості на ухвалення рішень у лісовій галузі, нечітко прописана охорона рідкісних видів. Працівники лісової галузі не задоволені, оскільки мають фінансові та податкові проблеми.

Загалом екологи заявляють про величезну прогалину в “лісовому” законодавстві, яке потребує термінового реформування.

“Є “командна” система, яка залишилася у спадок з радянських часів, зарегульована купою нормативів, яка не відповідає сучасним реаліям. Відбувається багато змін у законодавстві, щоправда, за дещо хаотичним принципом. Вносять окремі зміни, які не дуже лягають в одну лінію з іншими пунктами законодавства, створюють багато протиріч або навпаки з’являються прогалини”, заявляє в матеріалі зоолог, керівник практики “Ліси” WWF України Андрій Плига.

Як повідомляється в матеріалі, 99% змін лісового покриву – це результат вирубки лісів. Згідно з даними попереднього десятиліття, пожежі були відповідальні менш ніж за 1% у зміні площ лісу. Тобто зазвичай пожежі (які почастішали в Україні та світі останнім часом. – Ред.) порівняно з рубками відіграють дуже незначну роль.

Так, недосконала нормативна база дозволяє проводити вирубки там, де вони заборонені або дуже обмежені. “Яскравий приклад – санітарні рубки”, йдеться в матеріалі.

Крім того, у вирубках лісу зацікавлені самі працівники лісових господарств. 

“Зараз лісові господарства не мають державного фінансування. Заробітна плата працівників лісгоспу безпосередньо залежить від обсягу заготівлі деревини. Вони заробляють те, що вирубали. Тобто вони безпосередньо в цьому зацікавлені”, заявляє експерт Всесвітнього фонду дикої природи.

http://iihala.pp.ua/2020/05/12/wwf-%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%85%d0%bd%d1%83%d0%bb%d0%b0-%d0%b2%d0%b5%d1%81%d1%8c-%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82-%d0%b7%d0%b0%d1%8f%d0%b2%d0%be%d1%8e-%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%be%d1%8e-%d0%bc%d0%b0/?fbclid=IwAR3vM7cHfnb4iaf2VZuFgo5dnyU0-lxOwge5gxkQecqXUN5ymC0fKjEdh20

Як насправді виглядають санітарні рубки в Карпатах

Єгор Гриникексперт з лісової політики ГО "Українська природоохоронна група

Снігу в горах майже немає, зате є туман та неприємна морось.

Радянський бусік-таблєтка трясеться розбитою сільською дорогою. У ньому нас п’ятеро, не рахуючи водія.

Cанітарні рубки в Карпатах

Раптом шлагбаум перекриває в'їзд до лісу. Жвава розмова стихає.

Орест Дель Соль – активіст групи Free Svydovets – надягає капюшон. Якщо його впізнають, то весь задум буде зруйновано.

На щастя, черговий на КПП не надто уважний і без перешкод пропускає нас до лісу.

Туман трохи розсіюється й оголює майже лисі гірські схили долини Чорної Тиси. Так виглядають санітарні рубки в Карпатах.

Рубати ліс без перешкод

Згідно з новою програмою діяльності Кабміну, одним із завдань Міністерства енергетики та захисту довкілля стало спрощення санітарних правил у лісах України.

Інакше кажучи, влада збирається спростити процедуру отримання дозволів на санітарні рубки, чого вже не перший рік чекає вся лісова галузь.

Як це може позначитися на карпатських лісах? 

Пропустить

В останні роки санітарні рубки стали найбільш масовим видом рубок в українських Карпатах.

Вони дозволяють безпроблемно рубати ліс там, де інші види рубок обмежені або взагалі заборонені з природоохоронних міркувань.

Наприклад, на крутих схилах чи вздовж річок.

Захаращення струмків у ході рубки – типове порушення у карпатських лісгоспах

У 2018 році на Закарпатті санітарними рубками заготовили 776 тисяч кубометрів деревини – у півтора рази більше, ніж "комерційними" рубками головного користування.

Порівнюючи з 2017 роком, масштаби санітарних рубок на Закарпатті збільшилися більш ніж удвічі.

Наприкінці року Верховна Рада новим законом намагалася обмежити санітарні рубки в Карпатах, проте з цього нічого не вийшло: текст документу не забороняє дозволені раніше рубки.

Ми виходимо з машини й рухаємося лісовозною дорогою вгору. Лісу навколо майже немає – наслідок санітарних рубок останніх років.

Трохи нижче видно, як незаконно вивозили деревину прямо річищем струмка.

Рухаючись вище, потрапляємо на свіжу санітарну рубку та дуже дивуємося – межі суцільної рубки ніяк не позначено. Отже, лісоруби на власний розсуд вирішують, як багато потрібно рубати.

Навіть за межею суцільної рубки знаходимо з десяток великих свіжих пнів, схованих під свіжими ялиновими гілками. Вочевидь хтось не втримався від бажання заробити трохи більше.

Біля багатьох суцільних рубках в Карпатах можна знайти приховані пні – додатковий "бонус" лісорубам

Фото 3 Біля багатьох суцільних рубках в Карпатах можна знайти приховані пні – додатковий "бонус" лісорубам

Лісники стверджують, що нічого незаконного в санітарних рубках немає, вони більш ніж необхідні для порятунку карпатських лісів. Інакше, мовляв, "все всохне".

Активісти та природоохоронці зі свого боку називають санітарні рубки "бичом Карпат" і вимагають негайних дій з боку влади.

Так у чому ж справа?

Санітарні рубки марні через заскладну процедуру погодження?

Офіційна версія лісівників: у Карпатах масово всихають ялинові ліси, а санітарні рубки – найбільш ефективний спосіб боротьби з таким всиханням.

У теорії це має сенс. Ялинові (смерекові) ліси становлять близько половини всіх лісів українських Карпат.

Водночас близько 40% карпатських ялинників – це так звані ялинові монокультури – штучні ліси з однієї тільки ялини, які створювалися після рубок.

На жаль, значна частина ялинових монокультур знаходиться в несприятливих для зростання ялини умовах. Наприклад, у низькогірних лісах, де природні умови більш придатні для зростання букових чи мішаних лісів. 

Більше того, коренева система ялини не дуже глибока, тому ялина дуже залежить від опадів. Як наслідок, довгі посухи та інші несприятливі фактори останніх років суттєво послаблюють карпатські ялинники (в першу чергу, штучні), роблячи їх набагато більш вразливими до хвороб та шкідників. 

Згідно із задумом, санітарні рубки мають запобігати поширенню шкідників та хвороб у лісі.

І це дійсно може працювати. Для прикладу, один з найпоширеніших шкідників ялини в Карпатах короїд-типограф відкладає яйця в ослаблені ялини. Якщо зрубати та вивезти таке дерево до моменту вильоту нового покоління жука, то йому не вдасться проникнути в інші дерева.

Так само оперативне видалення вітровальних дерев, які вже не можуть опиратися шкідникам, може зменшити чисельність останніх. Але для цього потрібно діяти швидко, адже вирубка вже "відпрацьованих" короїдом дерев ніяк не допоможе боротьбі зі шкідником: він такі дерева вже полишив.

Чинне лісове законодавство не надто сприяє оперативним санітарним рубкам.

Залежно від категорії лісу, проведення санітарної рубки вимагає від трьох до семи погоджень у різних органах. Отримання таких погоджень може тривати кілька місяців. За цей час комахи-шкідники встигають полишити дерева, відібрані до рубки.

Як екологи два роки борються за карпатську полонину Боржава

Як наслідок, значна частина санітарних рубок (не тільки в Карпатах) абсолютно беззмістовна й лише вилучає мертві дерева.

Це питання постійно порушується на різних зустрічах лісової галузі.

Держлісагентство наводить приклади країн Європи, де між виявленням ураженого шкідником дерева та його рубкою минають лічені дні.

Саме звідси випливає намір, згаданий вище, – спростити Санітарні правила в лісах України.

Виходить, що єдина проблема санітарних рубок – надто складна процедура отримання дозволів на них?

На жаль, не в Україні...

Санітарні рубки в українських реаліях

Знаходимо ще кілька зовсім свіжих санітарних рубок. Ситуація така ж сама: межі рубки позначені далеко не всюди й лісоруби явно зрубали зайвого.

Однак це не те, що ми шукаємо. Тут тільки пеньки, а з них не зрозумієш, наскільки "хворим" є ліс. Потрібна ще не проведена санітарна рубка.

Нарешті, морось закінчується, а нам посміхається вдача. Ялиновий ліс впритул прилягає до струмка. Половина ділянки вже зрубана, струмок захаращено порубковими рештками й він явно слугує дорогою для вивозу деревини.

Вивезення деревини струмками – ще одне типове порушення у Карпатах

Знаходимо поспіхом залишені лісорубами каски та жилети. Певно, що лісівники вже дізналися про наш виїзд та попередили лісорубів.

Частина дерев позначена до рубки, проте ще не зрубана. Оглядаємо більш ніж здорові буки, ялини та ялиці, які точно не потребують суцільної санітарної рубки.

Наша гіпотеза знаходить підтвердження – під виглядом санітарних рубок Ясінянський лісгосп незаконно вирубує здоровий ліс.

Приклад Ясінянського лісгоспу – один з багатьох, що демонструє значно ширші проблеми санітарних рубок, ніж заскладна процедура їх погодження.

Про це вже неодноразово заявляли природоохоронці як в Україні, так і за кордоном.

Санітарна рубка живого лісу в Ясінянському лісгоспі

У 2018 році британська організація Earthsight опублікувала звіт, у якому звинуватила українську лісову галузь у корумпованості, беззаконні та продажі незаконно отриманого лісу в Європу.

Один з пунктів звинувачення – маніпуляції із санітарними рубками, що призводять до вирубки здорових дерев.

Згідно з даними німецьких експертів, більше половини оглянутих ними санітарних рубок у Карпатах були призначені неправомірно або ж викликали запитання.

На думку природоохоронців, санітарні рубки перетворилися в зручний спосіб отримати деревину там, де інші види рубок заборонені чи обмежені.

Держлісагентство всі звинувачення в незаконних рубках відкидає. Мовляв, жодних незаконних санітарок не проводили, усі необхідні документи наявні.

Але тут не все так просто.

Лісівники підміняють поняття. Багаторічна комунікація лісової галузі хитро поставила знак рівності між самовільними та незаконними рубками.

Самовільні рубки проводяться браконьєрами без жодних необхідних для рубки документів. Частіше за все такі браконьєри не пов’язані з лісгоспами.

Виходить, якщо обмежити незаконні рубки лише самовільними рубками, то можна відбілити всю лісову галузь. 

Насправді ж трактування незаконних рубок значно ширше й включає в себе будь-які рубки, проведені з порушеннями.

Інакше кажучи, будь-яка санітарна рубка, проведена без належних на те причин, є незаконною. Те ж стосується й рубок, проведених з порушенням законодавчих вимог.

Спускаючись назад до бусіка, бачимо чорний джип, що спішить сховатися за поворотом дороги.

Наш водій – місцевий житель – виглядає помітно схвильованим і просить швидше сідати в машину. На шляху назад його телефон розривається: лісівники вже з’ясували, що він возить активістів лісом.

У селі нас супроводжують кілька машин. Зі слів водія, це автівки лісівників.

Наступного дня водій відмовляється везти нас до лісу, посилаючись на сімейні обставини.

Перед проведенням суцільної санітарної рубки необхідним є обстеження, яке проводиться лісопатологами – спеціалістами з боротьби зі шкідниками та хворобами лісу.

Лісопатологи працюють у спеціалізованих лісозахисних підприємствах, що функціонують під егідою Держлісагентства.

Робота лісопатологів оплачується самими лісгоспами. Іншими словами, для проведення суцільної санітарної рубки лісгосп платить (!) людям, які обґрунтовують доцільність такої рубки.

Очевидний конфлікт інтересів, який і призводить до вирубки здорового лісу під виглядом санітарної рубки.

Водночас такі рубки мають повний комплект документів, а лісівники вважають їх "законними".

Що буде, якщо знищать Свидовець – один з найвищих хребтів Українських Карпат

Не залишаються осторонь і місцеві громади. Згідно з санітарними правилами, доцільність суцільних санітарних рубок встановлюється комісією, до складу якої в тому числі входить представник органу місцевого самоврядування.

Інакше кажучи, місцеві жителі мають реальний юридичний інструмент для припинення недоцільних санітарних рубок.

Однак використовують його нечасто. Певною мірою це пов’язано з тим, що частина податку на рубки – рентної плати – платиться лісгоспом безпосередньо до місцевого бюджету.

Як наслідок, недобросовісні органи місцевого самоврядування напряму зацікавлені у збільшенні обсягів рубок.

Для прикладу, у 2018 році державні лісгоспи Закарпаття поповнили місцеві бюджети більш ніж на 100 млн гривень. Левова частка цього доходу – рентна плата за санітарні рубки.

Довести недоцільність санітарних рубок майже неможливо. Часто причини їх проведення в документах вказані дуже поверхово – "шкідники та всихання лісу". Які саме шкідники знищують ліси – встановити не вдається.

Більше того, санітарні рубки поширені не тільки у всихаючих ялинниках Карпат чи сосняках Полісся. Надзвичайно поширені й санітарні рубки листяних дерев – дуба, бука та інших.

У тому числі й у заповідних лісах. Хоча, здавалося б, спалахів шкідників у таких лісах не спостерігається.

Вибіркові ж санітарні рубки часто спрямовані на вилучення сухостійних дерев, а це не лише не допомагає в боротьбі зі шкідником, але й серйозно загрожує лісу як екосистемі.

Не залишаються осторонь рубки і місцеві громади

Окремої уваги варті санітарні рубки, спрямовані на боротьбу з грибковими, бактеріальними чи вірусними захворюваннями. Такі рубки навіть теоретично мають надзвичайно низьку ефективність, адже спори грибів та бактерій щільно вкривають усю територію навкруги.

Вилучення окремих уражених дерев ніяк не зупиняє ураження інших. У той же час бактеріальні, вірусні чи грибкові захворювання – одні з найчастіших причин проведення санітарних рубок.

Частково така ситуація викликана низькою проінформованістю посадових осіб. Проте лише частково.

Наступного дня ми знову їдемо до лісу, однак вже іншою дорогою.

Цього разу фокус із капюшоном не вдається – черговий майстер лісу впізнає Ореста та відмовляється відчиняти шлагбаум.

У даній ситуації забороняти в’їзд до лісу незаконно. Майстер лісу виправдовується наказом директора лісгоспу. До шлагбаума під'їжджають лісничий та ще кілька чоловіків. Після переговорів нас пропускають.

У лісі картина, аналогічна вчорашній: вивезення деревини річками, порушення при проведенні санітарних рубок.

Дорогою назад телефон водія – уже іншого – знову розривається від дзвінків лісівників. У багатьох сільських регіонах лісгосп володіє величезною, майже феодальною владою. Місцевим жителям, які виступають проти дій лісгоспу, доводиться важко. 

За час нашого перебування в лісі біля шлагбауму збирається близько десятка похмурих чоловіків. Серед них уже знайомі нам лісівники.

На щастя, нас безперешкодно випускають. Вирішуємо не провокувати конфлікти та повертаємось в Ясіню. Як і минулого дня, не без супроводу.

Злочин без покарання

В ідеалі контроль доцільності проведення санітарних рубок має проводитися Державною екологічною інспекцією.

На жаль, цей орган не дуже ефективний. Під час планових перевірок лісгоспів екоінспектори лише зрідка виявляють серйозні порушення.

Домогтися проведення позапланових перевірок дуже складно: профільне Міністерство не дає згоди на їх проведення.

Більше того, виявлення будь-яких порушень не гарантує, що вони не повторяться в майбутньому.

У тому ж Ясінянському лісгоспі екоінспекція вже виявляла маніпуляції із санітарними рубками в 2018 році, оцінюючи завдану лісу шкоду в 350 тисяч гривень. Але лісгоспу неважко заплатити штраф за виявлені порушення, адже екоінспектори ніколи не знайдуть усі незаконні рубки.

Більшість карпатських лісгоспів мають сертифікат "відповідального" лісоуправління FSC, що полегшує продаж деревини у Європу

ФОТО 6 Більшість карпатських лісгоспів мають сертифікат "відповідального" лісоуправління FSC, що полегшує продаж деревини у Європу

Лише в окремих випадках порушення перетворюються на кримінальні справи. Частіше за все виявлені порушення стосуються недостатності якогось з необхідних для рубки документів і аж ніяк не зачіпають недоцільність санітарної рубки як такої. Але й тут кримінальні провадження закінчуються нічим.

Для прикладу, головному лісівнику Закарпаття Валерію Мурзі оголосили підозру в незаконній санітарній рубці в одному із заповідних лісів біля Ужгорода. Незважаючи на очевидне порушення (недостатність одного з документів), провадження вже давно стоїть на місці.

В інших випадках винними оголошуються лісівники найнижчих посад. Випадки притягнення до відповідальності директорів лісгоспів або ж начальників обласних управлінь, які власне і підписують документи на рубки, майже відсутні.

Про ефективність спрощення санітарних правил у неправовій державі

Санітарні рубки в Карпатах яскраво ілюструють нашу національну проблему – відсутність належного контролю та правозастосування.

Нерозумно та шкідливо казати про спрощення правил проведення санітарних рубок, доки будь-які порушення залишаються безкарними.

Спрощення Санітарних правил є можливим лише після того, як директори лісгоспів, начальники обласних управлінь та інші посадові особи нестимуть реальну кримінальну відповідальність за незаконні рубки!

Звісно, простіше це написати, ніж зробити.

Однак перші кроки зробити не так важко, як здається. Наприклад, реформа екологічної інспекції вже розпочалась, і хочеться вірити, що зміни будуть і що ці зміни принесуть позитивний результат. 

Більш ніж доцільним було б внесення змін до 246 статті Кримінального кодексу, що дозволило б трактувати "незаконну рубку" як "будь-яку рубку з порушеннями", а значить – притягати до відповідальності винних осіб.

Важливо також позбутися конфлікту інтересів, забезпечивши лісопатологам та таксаторам державне фінансування, а не зарплату від лісгоспів.

Доцільним є й осучаснення законодавства, удосконалення критеріїв проведення санітарних рубок, особливо в межах заповідних лісів.

Тільки після впровадження таких чи аналогічних кроків можна дискутувати про спрощення санітарних правил, а значить – і про збереження карпатських лісів.

Єгор Гриник, експерт з лісової політики ГО "Українська природоохоронна група", спеціально для УП.Життя

Всі фото надані автором

https://life.pravda.com.ua/columns/2020/01/16/239580/?fbclid=IwAR11PNOxSCQF7cFgpum5OanSeFP0sXp6gVWCTdTa2xwed2YGxHAS2yG27wI

Як врятувати українські ліси?: проєкт «Карпати Є» розробив детальний план

19:58, 9 вересня

Екологія

 

Надійне джерело

Що робити з Карпатами, які всихають? Як припинити незаконні та варварські рубки? Як повернути Карпати до природного та екологічно безпечного стану? Проєкт «Карпати Є» вивчив проблему знищення лісів та запропонував її вирішення. 

Одна із засновниць проєкту «Карпати Є», депутатка Івано-Франківської обласної ради від партії «ВОЛЯ» Ольга Ситник (Галабала) каже, що стереотипом є те, що нібито проблему знищення Карпат можна вирішити просто припинивши рубку лісу. У своєму блозі у ютубі вона опублікувала відеоролик, де назвала основні шляхи збереження та відновлення лісів.

У повоєнні 1960-1965 роки було вирубано 80% Карпат. За словами лісників, на місцях, де росте бук, ялина і ялиця, тоді садили нетипові для Карпат смерічники. Вони приймались і росли до того часу, поки мали поживу, а коли коренева система зайняла територію і не мала більше можливості тягнути поживні речовини, то вона пригнічувалась і поступово відмирала. 

«Зараз ми маємо ці смерічники, яким приблизно 50-60 років, і вони тотально всихають. Коли говоримо з вченими, екологами і лісниками, то всі вони в один голос кричать, що це екологічна катастрофа, адже за 5 років в Івано-Франківській області всохне 70-80 000 га лісу. Збиток, який отримає держава і громада від цього, приблизно 31 млрд грн», – розповіла Ситник. 

Самі ж лісівники говорять, що, коли дерево починає всихати, то його вже не можна врятувати. Дерево треба вчасно зрубати, щоб ще можна було його використати у будівництві. 

Ольга Ситник (Галабала) у своєму відеоблозі також розповіла, що під час експедицій проєкту «Карпати Є» майже на кожній ділянці, де було незаконно зрубано дерева, відмовкою було, що ліс пошкодив «метелик»: 

«Відбувається наступне: рубають не всохлі дерева, бо вони важкодоступні і малорентабельні, а знищують ділянки абсолютно здорових дерев в тих місцях, де рубати не можна, але куди легко добратись і є прокладені дороги. Рубають ці ділянки суцільно, коли ми в підсумку отримуємо лисі гори з плямами. Це відбувається або на верхів’ї річки, або занадто низько, або на схилі. Очевидно, що ця ділянка зрубана проти норм і точно це була санітарна рубка. Вдумайтесь, нам часто розповідають, що треба було зрубати ліс, бо «така біда сталась: метелик заразив дерева і тому їх треба було зрубувати». 

Щоб вирішити цю проблему, за словами Ситник, потрібно абсолютно змінити спосіб ведення лісового господарства в Карпатах. 

«Якщо зараз ви бачите варварсько зрубані ділянки, то так рубати треба перестати повністю. Така рубка називається суцільною. Ділянку з лісом одним махом в один час тракторами зрубують. Потрібно переходити на вибіркову рубку, коли шахматкою рубають дерева на площі лісу. Це робити слід не тракторами, а переходити на канатний спосіб. Так, як це відбувається в Австрії, Сполучених Штатах, коли по канатці передається дерево. Можна також перейти на трелювання кіньми», – говорить Ольга Ситник (Галабала). 

Одна із засновниць проєкту «Карпати Є» також зазначає, що після вирубки хворих дерев ділянки треба засаджувати типовими для Карпат породами (буки, ялиці та інше). Окрім того, необхідно створити сучасний насіннєвий центр, який виведе породу насіння, яка буде типовою для Карпат і найкраще буде тут рости: 

«Зараз ми маємо насіння, яке коштує 0,3 долари за один саджанець, але тільки 1/5 з цих саджанців росте і приживається. Всі решту відмирають. А, якщо вивести правильну насіннєву породу, то буде приживатись приблизно 70-90%. Хоча їхня вартість буде приблизно 2,5 долари за один саджанець, але ми це просто мусимо зробити для того, щоб врятувати Карпати». 

Ольга Ситник каже, що програма збереження та відновлення лісів, яку пропонує проєкт «Карпати Є», не дасть швидких і негайних результатів: 

«Відновлення Карпат у довоєнному вигляді ми матимемо через 50-60 років. Але це починати потрібно саме зараз».

https://www.0342.ua/news/2507286/ak-vratuvati-ukrainski-lisi-proekt-karpati-e-rozrobiv-detalnij-plan